що спільного та чим відрізняється будова різних бруньок

+ 0 -

Qwu

13 нояб. 2013 г., 2:36:25 (10 лет назад)

БРУНЬКА
Брунька являє собою зачатковий пагін.
Розрізняють вегетативні, генеративні
та вегетативно-генеративні бруньки.
Вегетативні бруньки складаються із
зачаткового стебла та зачаткових лист
з них виростає стебло з листками та
брунькам Генеративні бруньки мають
зачаток суцвіття кілька зелених
асимілюючих листків або поодиноку
квітку — бутон. Вегетативно-
генеративні бруньки містять зачатки
суцвіття (квітки) та листків.
Будова вегетативної бруньки
(дуб)
1 - апікальна меристема.
2 — зачатки листків,
3 — брунькові луски,
4 — зачаткові бруньки
Будова генеративної бруньки
(вишня):
1 — зачаток квітки,
2 — брунькові луски
Наростання пагона забезпечуєте
верхівковими бруньками,
розташованими на верхівці пагона.
Галуження або утворення суцвіть
відбувається за рахунок пазушних
бруньок, розташованих над вузлами в
пазухах листків. Зовншні листки
бруньок утворюють луски, що
запобігають висиханню та механічному
впливу. Бруньки, захищені лусками,
називаюті закритими, незахищені —
відкритими. Усередині бруньки
розташована твірна тканина —
апікальна меристема, активний поділ
клітин якої забезпечує формування
органів і тканин пагона.
Додаткові бруньки — бруньки, що
утворюються на дорослих частинах
пагона (стеблі, листку, до даткових
коренях) з внутрішніх тканин без
певної послідовності розташування.
Будова додаткової бруньок аналогічна
будові верхівкових і пазушних.
Додаткові бруньки відіграють велику
роль у вегетативному розмноженні
рослин. Пагони, що розвинулися з
додаткових бруньок на коренях,
називають кореневими паростками.
Перетворення бруньки на пагін
починається ;і розростання зачаткових
листків і видовження міжвузлів. Нa
місці зовнішніх лусок на поверхні
пагона часто залишаються рубці —
брунькові кіль ця, що позначають межі
річних приростів. Уразі інтенсивного
росту міжвузлів утворюється
подовжений пагін, у разі
загальмованого — укорочений.
Укорочені нагони трав називають
розетковими. У міру росту пагона
брунька на його верхівці продовжує
утворювати нові зачаткові листки, у
пазу хах яких закладаються нові
зачаткові бруньки. У разі пошкодження
або знищення верхівкової бруньки ріст
пагона в довжину припиняється (він
може тільки трохи продовжуватися за
рахунок розтягування міжвузлів).
У помірній зоні ріст рослин має
періодичний сезонний характер. Час,
що характеризується сприятливим для
росту нагону кліматом, називається
вегетаційним періодом. Пагони, що
виросли з бруньки за один
вегетаційний період, називають
річними пагонами, або річними
приростами.
Сплячі бруньки — бруньки, що певний
час перебувають у стані спокою, а потім
дають нові річні нагони. За рахунок
роботи цих бруньок наростання стебла
поновлюється після перерви. Бруньки,
позбавлені періоду спокою і які
розгортаються одночасно з ростом
материнського пагона, називаються
бруньками збагачення. Вони значно
збільшують вегетативну масу та
кількість суцвіть, є характернішими
для однорічних трав, проте
зустрічаються і в багаторічних рослин,
зокрема дерев'янистих. Сплячі бруньки
перебувають довгий час (роки, іноді все
життя рослини) у стані спокою.
Стимулом для їхнього проростання є
значне пошкодження або втрата
частини рослини. Вони характерні для
дерев'янистих форм.